вівторок, 14 травня 2019 р.

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

2.3. ПРАВОПИС М’ЯКОГО ЗНАКА

Знак м’якшення (ь) – це літера української абетки, яка, самостійно не позначаючи звука, слугує для передання м’якості попереднього приголосного.
ПишетьсяНе пишеться
  • після літер дтзсцлн („Де ти з’їси ці лини”) у кінці слова та складу: молодь, біль, колись, близько, батько;

  • після літер, що позначають м’які приголосні звуки в середині складу перед одзьоб, сьомий, тьохкати, пасльоновий;

  • у прикметникових суфіксах -ськ--цьк--зьк-вузький, український, ткацький;

  • після літери н у суфіксах -еньк--оньк--есеньк--ісіньк--юсіньк-рученька, голівонька, тихесенький, тонюсінький, повнісінький;

  • у буквосполученнях льцньцньчльч, що походять із лькнькляльці, ляльчин (лялька), бриньчати (бренькіт);

  • після літери л перед наступним м’яким приголосним: рибальський, учительський, мотальня;

  • у формах родового відмінка множини іменників жіночого роду м’якої групи
    І відміни: книгарень, крамниць, земель, жаровень;

  • у формах родового відмінка множини іменників середнього роду на -нн(я),
    (е): знань, місць, сердець (серць);

  • у формах дійсного та наказового способу дієслів після літер дтзсцлнтратьте, будьмо, здається.
  • після літер, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, сімсот;

  • після р у кінці слова та складу: лікар, вірте (алеГорький);

  • між двома однаковими літерами, що позначають м’які подовжені приголосні: галуззя, приладдя, знання;

  • між двома м’якими приголосними, м’якість першого з них виникає як результат впливу подальшого м’якого приголосного: вінця, майбутнє, ніжність, сміх;

  • у буквосполученнях лцнцнчлч, що походять із лкнкспілці (спілка), матінці, матінчин (матінка);

  • після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-,
    -ств-інший, тонший, Уманщина, громадянство;

  • у словах баскийбоязкийв’язкийдерзкийжаскийковзкийплаский (плоский), порскийрізкий та в похідних утвореннях, оскільки -зк--ск- у цих словах не суфікси;

  • після л в іменникових суфіксах -алн(о), -илн(о): ціпилно, держално, пужално (але держальце, пужальце);

  • після дтн перед суфіксами -ченк(о), -чук,
    -чишинРадчук, Гринчишин, безбатченко;

  • після літери ц в окремих вигуках та словах іншомовного походження: клац, бац, буц, гоц, абзац.

Запам’ятай! 
Тьмяний, різьбяр, різьба, бриньчати, бренькіт, нянька, ненька, донька та похідні від них.. 

Немає коментарів:

Дописати коментар