2.11. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
| Правила | Приклади |
|---|---|
| після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо | ательє, бульйон, Жусьє, Готьє, Віньї, портьє, консьєрж, віньєтка, Третьяков |
| після л перед наступним приголосним (відповідно до вимови) | Нельсон, лояльний, фальсифікація |
| у кінці слів відповідно до вимови | вексель, бюлетень, але рулон, метал |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| перед я, ю, коли вони пом’якшують попередній приголосний | тюль, нюанс, Аляска, Цюрих |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї | п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр |
| після префіксів, що закінчуються на приголосний, перед ю, є | ін’юрколегія, об’єктивний, ад’єктивація, суб’єкт |
Запам’ятай! Х’юстон, Ак’яб, Монтеск’є, комп’ютер, сек’юриті, Рейк’явік
| Правила | Приклади |
|---|---|
| якщо я, ю позначають м’якість попереднього приголосного | рюш, бюро, гравюра, бязь, Вязьма, мюзикл |
| перед йо | серйозний, курйоз |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| у таких загальних назвах | алло, аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, гетто, донна, дурра, канна, мадонна, манна, мірра, мокко, монна, мотто, мулла, нетто, панна, панно, пенні, тонна, тоннаж |
| за збігу однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса | апперцепція, ірреальний, сюрреалізм, імміграція |
| у географічних, особових власних назвах та похідних від них словах, якщо подвоєння є в тій мові, з якої запозичено | Ніцца (ніццький), Гаронна (гароннський), Яффа (яффський), Малакка (малаккський), Пруссія (пруссак – національність), але прусак – тарган |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| у загальних назвах | сума, бравісимо, беладона, група, клас, бароко, інтермецо |
| якщо непрефіксальне слово за змістом віддалене від префіксального | нотація – анотація, конотація |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| на початку слова (залежно від вимови) | емігрант, ефект, ексклюзив, епізод |
| після префіксів та споріднених із ними елементів | діетиловий, діез, поліекран, реекспорт |
| після літер, що позначають тверді приголосні | лекція, телевізор, декада, Севілья, куплет, геній |
| після літер, що позначають голосні звуки а, о, у | дует, проекція, Рафаель, але траєкторія |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| на початку слова, якщо вимовляється як звукосполучення [йе] | єзуїт, єгиптолог, єгер |
| після апострофа, м’якого знака, й та голосних е, і | конвеєр, абітурієнт, фойє, бар’єр, віньєтка, але бельетаж |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| у загальних назвах | |
| після д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед приголосним („правило дев’ятки”) | дизель, диплом, стимул, позиція, силует, шифр, риф |
| після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н у давноза своєних словах та в тюркських запозиченнях | вимпел, кипарис, лиман, миля, нирка, химера, спирт, кисет, гиря, кинджал, кишлак |
| у словах церковного вжитку | християнство, єпископ, диякон, камилавка, митра, митрополит |
| у географічних назвах | |
| з кінцевими -ида, -ика | Атлантида, Адріатика, Корсика |
| після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним | Гемпшир, Лейпциг, Чикаго |
| із звукосполученням [ри] перед приголосним (крім й) | Крит, Мадрид, Рига, Цюрих але Австрія |
| після приголосних д, т та відповідно до традиційної вимови в окремих назвах | Кордильєри, Ватикан, Аргентина, Сиракузи, Сирія, Єрусалим, Сицилія |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| на початку слова | ідея, ілюзія, індекс |
| після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним | гімн, архів, бізнес, афіша, фінанси |
| після приголосного перед голосним та й | аксіома, матеріал, радіус, аудієнція, Шіофок, Віардо, Ріо-де-Жанейро |
| після приголосних у кінці невідмінюваних слів та перед наступним приголосним | візаві, парі, таксі, попурі, піанісимо |
| після приголосних в особових іменах і в географічних назвах | Міссурі, Сідней, Овідій, Дізель, Віші, Гваньїні, Маккензі |
| на початку другої частини складних слів і після префіксів | новоірландський, праісторичний, розіграш, безідейний, антиінфекційний |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| після голосного | мозаїка, прозаїк, Ізмаїл |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| у словах, запозичених із французької мови, після ж, ш | парашут, журі, брошура |
| в інших запозиченнях на початку слова та після приголосного залежно від вимови | парфуми, парфумерія, футшток, фунт, фундатор, узуальний, узурпатор, ультиматум, Руж’є, Булонь, Гемінґуей |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| на початку слова | ювілей, юрист, юстиція |
| після префіксів | ад’ютант, кон’юнктура, де-юре |
| у середині слова після приголосних | дюна, нюанс, тюль, фюзеляж, Мюллер, Гюґо, Ньютон |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| Як питомо українські іменники | |
| І відміни | епоха – епохи, епосі, епохою;бонна – бонни; тонна – тонни, Гойя – Гойї, Гойєю |
| ІІ відміни | блок – блоком, на блоці; Моем – Моема, Моемом |
| ІІІ відміни | вуаль – вуалі, вуаллю |
Запам’ятай! Іменники – загальні назви з подвоєними приголосними у відмінкових формах множини зберігають подвоєння: тонна – тонн, вілла – вілл, бонна – бонн, мулла – мулл (муллів).
| Правила | Приклади |
|---|---|
| У іменниках, що закінчуються на: | |
| -а | бра, мас-медіа, амплуа, Жоффруа |
| -е | желе, пюре, реле, кліше, Гете, Беранже |
| -є | льє, монпансьє, ательє, Готьє, Монтеск’є |
| -і | алібі, ківі, журі, Лондондеррі, Фірдоусі, Шеллі |
| -ї | луї, рубаї, Віньї |
| -о | маестро, лото, авокадо, какао, Лонгфелло, По але пальто – пальта, у пальті |
| -йо | імброльйо, Огайо, Трухільйо |
| -у | фрау, рандеву, шоу, Тарту, Перу, Баку |
| -ю | авеню, меню, інтерв’ю, Сю |
| жіночі імена на приголосний та -о, -е | Долорес, Джен, Етель, Консуело, Ренате |
| жіночі прізвища на приголосний та -о, -е, -є, -і | Медічі (Катерина), Бронте (Шарлотта), Монро (Мерилін), Ліндгрен (Астрід), Піаф (Едіт), Крісті (Агата), Рекамьє (Жанна-Франциска), Мітчелл (Маргарет) |
Немає коментарів:
Дописати коментар