ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

1. Фонетика. Орфоепія

Фонетика (від грец. phonetikos – звуковий) – розділ мовознавства, у якому вивчається звукова система мови та різноманітні звукові зміни, що відбуваються в мовному потоці.

Орфоепія (від грец. orthos – прямий, правильний, рівний і epos – слово, мова) – правила нормативної літературної вимови.

Фонема – найменша звукова одиниця, здатна розрізняти слова та їх форми, основна одиниця фонетики.

Морфема – частина внутрішньої системи споріднених слів, яка виконує словотворчу або словозмінну функцію, одиниця розділу мовознавства, що вивчає будову слова (морфеміки).

Лексема – основна одиниця лексикографії, розділу мовознавства, який вивчає слово як основну одиницю мови, а також словниковий склад мови.

Звуки – найменші мовні одиниці, які є матеріальною основою мовлення і характеризуються такими загальними фізичними ознаками, як сила, висота, тривалість і тембр. На відміну від звуків, які є в природі, звуки людської мови, що використані в спілкуванні, чітко окреслені й вирізняються особливостями свідомого творення та функціонування. Виокремлюють три аспекти вивчення звуків мови: фізично-акустичний, фізіологічно-артикуляційний і функціональний, який є домінантним, оскільки звук набуває значення лише у складі слів та морфем, виконуючи функцію розпізнавання й розрізнення, пор.: тут – кут, сад – сядь, рити – лити, кажи – кажу, шум – сум.

Фонетика як наука вивчає звуки не виокремлено, а в процесі мовлення, тому з-поміж інших (акустичні особливості, закономірність сполучуваності в мовленнєвому потоці, позиційні зміни, наголос, інтонування) актуальним є питання фонетичного членування мовного потоку на склади.

Фонетика тісно пов’язана з іншими лінгвістичними дисциплінами:

орфоепією, яка, визначаючи норми літературної вимови, наголошення слів та словоформ, послуговується даними фонетики;

графікою – засобами графічного позначення звуків є літери;

орфографією, яка ґрунтується на фонетичному принципі, що передбачає написання слів відповідно до звукового вираження;

лексикою – від послідовності звуків, особливості їх сполучуваності залежить лексичне значення слова;

морфологією – чергування звуків є фонетичним засобом вираження певних граматичних значень: писати – пишу (інфінітив і дієслово 1-ої особи однини);

стилістикою, яка послуговується такими явищами звукового оформлення прозового та віршованого мовлення, як алітерація, асонанс, звуконаслідування тощо;

синтаксисом – речення реалізується в усному мовленні як інтонаційно оформлене висловлення.

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

4. МОРФЕМІКА. СЛОВОТВІР

Морфеміка (від грец. graphikos – письмовий, зображений) – розділ мовознавства, який вивчає будову (морфемний склад) слова.

Словотвір (дериватологія) – це розділ мовознавства, який вивчає способи й засоби творення слів.

6.1 ПОНЯТТЯ СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Синтаксис – це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одниницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст).

Пунктуація – сукупність правил про вживання розділових знаків.

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО

3. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія

Лексика (від грец. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів, що вживаються в мові.

Лексикологія (від грец. lexikon – словник і logos – слово, учення) – розділ мовознавства, який вивчає лексику певної мови.

3.1 ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ

Лексичне значення слова – це те, що слово безпосередньо означає.

Залежно від кількості лексичних значень слова поділяються на однозначні і багатозначні.

Однозначні

Правила	Приклади
у будь-якому контексті мають лише одне лексичне значення
власні назви	Олег, Тетянка, Кривий Ріг
родові поняття	батько, дід
назви рослин, дерев, тварин	суниця, дуб, граб
назви явищ природи	дощ, сніг, град
побутові речі	глечик, буквар

Деякі слова можуть бути багатозначними або омонімами: мати, брати, блискавка, тарілка, кран, рукав.

Багатозначні
(полісемічні)

Правила	Приклади
залежно від контексту – можуть мати кілька значень	Земля – 1. ґрунт, 2. планета, 3. рідна домівка
пряме значення – це основне лексичне значення багатозначного слова	рукав – частина верхнього одягу, що покриває руку від плеча до кисті або коротше
переносне значення – це вторинне лексичне значення, яке виникає внаслідок перенесення ознаки	рукав – водяний потік, що відійшов у бік від головного русла; – пристрій у вигляді труби для відведення чи передачі рідини

Запам’ятай! Різновидами переносних значень є:

1. Метафора – це перенесення назви з одних предметів на інші на основі подібності між ними.

Персоніфікація – надання предметам, явищам природи та поняттям властивостей людини, олюднення їх:
Ліс ще дрімає в передранішній тиші (М.Коцюбинський).

Уособлення – засіб зображення тварин, предметів, явищ природи як живих істот, наділених людськими почуттями, думками, мовою, або їх дія спрямована на людину:
Кіт подумав і побіг;
стояв стовпом;
доля йшла за Мойсеєм.

2. Метонімія – це перенесення найменування з одного предмета на інший на основі суміжного зв’язку між ними (але не подібності):
слухати Чайковського (тобто музику Чайковського);
вивчити Малишка (тобто вірші А.Малишка).

Синекдоха – кількісна заміна понять:
чайник кипить (тобто вода в чайнику кипить);
усміхнулися карі оченята (тобто людина з карими очима усміхнулася).

3.2 ОМОНІМИ

Омоніми – слова, які мають різні лексичні значення, але однакове (чи подібне) звучання або написання.

Виокремлюють омоніми повні (абсолютні) (звуковий склад яких збігається в усіх граматичних формах у межах однієї частини мови) та неповні (часткові) (збігаються звучанням не в усіх граматичних формах).

Неповні омоніми

Правила	Приклади
Омофони – звучать однаково, але по-різному пишуться й мають різне значення	Роман – роман  (ім’я)      (твір)
Омоформи – різні частини мови у певній формі співпадають	мила дівчина – мила вікна (прикм.)            (дієсл.)
Омографи – однаково пишуться, але по-різному звучать, різне значення	зáмок – замóк, брáти – брати́

3.3 СИНОНІМИ

Синоніми – це слова, близькі або тотожні за значенням, але різні за написанням і вимовою.

Виокремлюють синоніми лексичні (належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні) та контекстуальні (мають близьке значення лише в певному контексті).

Лексичні синоніми

Правила	Приклади
абсолютні – повні, взаємозамінні	азбука – абетка – алфавіт, екзамен – іспит, буква – літера
семантичні – відрізняються нюансами значень певній формі співпадають	дорога – тракт, путівець, шлях, траса, шосе, автобан, автострада
стилістичні – емоційно-експресивні звучать, різне значення	йти – шкандибати, волочитися, пертися, повзти, летіти тощо

Стилістичною фігурою синонімів (художнім засобом) є: перифраза та евфемізм.

Правила	Приклади
перифраза – описовий зворот мови; у поезії – стилістичний прийом, який полягає в заміні власного імені, назви предмета чи явища описом їхніх найхарактерніших ознак	весна життя – молодість, пташка миру – голуб
евфемізм – слово чи вираз, ужитий для заміни грубого, непристойного, з неприємним емоційним забарвленням слова	скористатися носовичком – висякатися

Слова, подібні за значенням, утворюють синонімічний ряд, який очолює стилістично нейтральне стрижневе слово (домінанта): кмітливий – тямущий, тямкий, тямовитий, тямковитий, хитрий, метикований, метикуватий, покмітливий, штудéрний, меткий, промітний, здогадливий, догадливий.

Синоніми: A абітурієнт – випускник, матурант, вступник; 
абрикоса – жердéля, мореля; 
абсурд – безглуздя, нісенітниця, нóнсенс, несусвітéнність, безглуздість, нісенітність, неподoбність, 
недоладність; 
авангард – перший ешелон, передова частина, передовики, перші лави, еліта, вершки́; 
автентичний – справжній, правдивий, непідробний, оригінальний, першоджерельний; 
актуальний – злободенний, сучасний, який на часі, своєчасний, важливий, пекучий, 
болючий, животреперний; 
акцент – наголос, наголошення, притиск, вимóва, підкреслення; 
амбітний – самолюбний, гоноровитий, гордий, честолюбний, наполеонівський, уразливий; 
антураж – оточення, довкілля, навколишнє середовище, обставини; 
аристократ – шляхтич, дворянин, лорд, мілорд, патрицій, вельможа; 
аскет – пустельник, печерник, схимник, подвижник, пуританин, спартанець; 

Б базіка – базікало, дурноляп, клепáло, патякало, талалай, баляндрасник, цокотун, торохтій, пустомол, 
пустомолот, пустодзвін, пустомеля, балакун, фанфарóн; 
барва – колір, масть, забарвлення, пігмент, фарба, колорит, відтінок, нюанс, барвник; 
барвистий – строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний, крáсий, кольористий, 
квітчастий, веселковий, пишний, багатий, яскравий, мальовничий; 
бганка – зморшка, складка; 
безбатченко – сирота, байстрюк, перевертень, перекинчик, яничар, космополіт; 
безгоміння – тиша, німота, німування, безголосся, мовчанка, мовчання, безмовність, мертвота, 
безгомінь, спокій; 
безладдя – хаос, анархія, нéлад, кавардак, гармидер, розгардіяш, бедлам, Содом і Гоморра, безлад, 
шарварок; 
безмежний – безкраїй, безкрайній, безберегий, безбережний, безграничний, нескінченний, 
безконечний, неосяжний, неоглядний, неозорий, неокраїй, без кінця–краю, 
неогорненний, необмежений, безмірний, незміренний, просторий; 
безодня – прірва, провалля, бéздень, безліч, вир; 
безпрецедентний – небувалий, нечуваний, безприкладний, унікальний, винятковий; 
безстрашний – мужній, хоробрий, сміливий, відчайдушний; 
безталанний – нещасливий, нещасний, безщасний, бездольний, безкебетний, бідолаха, бездарний, 
сердешний; 
беручкий – охочий, запопадливий, хапкий, беручий, беркий, схильний до..., що тямить з півслова; 
бешкетник – скандаліст, баламут, урвиголова, зайдиголова, паливода, галабурдник, галабурда, 
збитошник, урвитель, ши́беник, шибайголова, отряха, порушник, хуліган; 
бовваніти – маячіти, виднітися, вимальовуватися, прозирати, стовбичити; 
брость – брунька, пуп’янок, зелень, гроно, кетяг; 
брунатний – каштановий, густо–жовтий, коричневий, бронзовий, бурий; 
бузовір – нелюд, недóлюдок, мучитель, гнобитель, ірод, фанатик, барбар; 
бузько – лелека, чорногуз, бýсол, бýзьок, боця́н, боцю́н, боця́г, гайстер; 
буйний – дужий, навальний, пишний, розкішний, невгамовний, нестримний, неспокійний, 
розбурханий, бурхливий, норови́стий, великий, дорідний, густолистий; 
бурлака – безхатченко, нетяга, лайдак, перекотиполе, парубок без пари; 
буцегарня – хурдига, холодна, темна, чорна, темниця, арештантська, в’язниця; 
буяти – цвісти, процвітати, бити джерелом, бити через край, рости, розростатися, рясніти, бурхати, 
кипіти, грати, літати, ширяти; 

В ваги́ – вага́, вагівниця, бéзмін, кáнтар, терези́, терезки́, шáльки; 
вада – недолік, хиба, ґандж, дефект, щербина, мінус, порок, недосконалість, шкода; 
вайло – незграба, тюхтій, вахлай, вахлак, маруда, мамула, бамбýла, гергéпа, рéптух, бевзь, мацапура, 
кендюх, тюлень; 
вайлуватий – незграбний, ведмедкуватий, неповороткий, вахлакуватий, лантухуватий, 
зателепкуватий, тюхтіюватий, лемехуватий, незугарний; 
варта – сторож, охорона, чати, конвой, караул, об’їзд, застава, пікет, патруль; 
ватага – товариство, компанія, група, гурт, валка, юрба, загін, артіль, отара, череда, стадо, тýрма, 
зграя, банда; 
вбрання – одяг, одежа, стрій; 
ввічливий – чемний, ґречний, вихований, тактивний, обхідливий, коректний, делікатний, 
галантний, куртуазний, звичайний, люб’язний; 
вдалий – здібний, вдатний, успішний, результативний, влучний, майстерний, доречний, 
відповідний, підходящий, слушний; 
взірцевий – зразковий, еталонний, показовий, відмінний, першокласний, люксовий; 
видноколо – обрій, виднокруг, горизонт, крайнебо, виднокіл, небокрай, небосхил, виднокрай, овид, 
поземник; 
виключати – (чвари) усувати; (зі школи) виганяти; (з громади) виводити, відлучати від; (зі списку) 
викреслювати, вилучати; (думку) не припускати чого; (мотор) вимикати, заглушати; 
(світло) вимикати; забивати памороки, вичистити; (зіпсоване) видаляти, вибирати; 
(заборонене) забирати, конфісковувати; 
ви́падок – казус, інцидент, епізод, пригода, халепа, прецедент, аварія, нагода, оказія, шанс, момент, 
випадковість; 
вир – вирви, чорторий, нурт, кручія́, водокрут, верни́вода, шум, крутіж, круговерть, вирóвисько, 
вихор; 
вирувати – бурувати, нуртувати, клекотіти, бурхати, кипіти, буяти, ходити ходором, хвилюватися, 
бурунитися; 
витівки – вигадки, фіґлі, штуки, витворки, каверзи, ви́брики, жарти, витребеньки, химери, примхи; 
відкривати – (очі) розкривати, розплющувати; (рот) розтуляти; (злочин) викривати; (замкнуте) 
відмикати; (секрет) виказувати, викладати карти; (воду) пускати, (завісу) відтуляти, 
відслоняти, відслонювати; (нове) винаходити, виявляти, помічати; (землі) 
віднаходити; (руди) знаходити; (сезон) (роз)починати, започатковувати; (душу) 
відчиняти, ділитися секретами; 
віхола – завірюха, завія, метелиця, заметіль, сніговій, сніговиця, хуга, хви́жа, хвища, хурдига, 
хуртовина, хуртеча; 
включати – (струм) вмикати, влучати; (у склад) уводити/долучати, приєднувати (до складу); 
(до списку) занóсити; (в собі) містити в собі, мати у своєму складі; 
водограй – фонтан, водобій, водоприск, джерело; 
встигнути – зріти; 

Г гаптувати – вишивати, мережити, цяцькувати; 
гендляр – комерсант; 
гирло – дельта, ви́йстя, розтока, рукав, протока, вихідний отвір; 
годинник – часомір, дзиґарí, дзиґарик, будильник, куранти, клепсидора, ходики; 
гострий – (кіл) загострений, гострякуватий; (ніж) вигострений, нагострений, гостролезий; (погляд) 
проникливий, допитливий; (слух) тонкий; (запах) різкий; (біль) пекучий; (зір) орлиний; 
(з ворогом) рішучий, безцеремонний; (жарт) дотепний, влучний, дошкульний; (страва) 
присмачений; (конфлікт) напружений; (цікавість) сильний, підвищений; шпичакуватий; 

Ґ ґатунок – сорт, розряд, категорія, різновид, якість; 

Д дебати – обговорення, суперечки, дискусії, полеміка, дебатувати, обмін думками, говоріння; 
джиґун – бешкетник, баламут, джéнджик (людина, яка любить гарно одягатися), шели́хвіст, 
зальотник, залицяльник, жевжик, ферт, фéртик, денді; 
довкілля – оточення, навколишній світ, простір, обшир, середовище, довкружжя, околиця, окіл, 
антураж; 
доля – талан, фортуна, щастя, фатум, (важка) хрест, майбутнє, прийдешнє; 
дороговказ – знак, ціхá, вказівка, стрілка, напис, стовп, тичка, маяк; 
дужий – сильний, міцний, могутній, потужний, стосилий; витривалий, твердий, стійкий, 
вольовий; здоровий, нехворий, здоровий, як бугай; 

Е еволюція – (поступовий) розвиток, процес (поступових) змін; переміщення, 
пересування, маневрування; 
еквівалент – відповідник, рівнозначник, синонім; 
економія – ощадність, ощадливість; заощадження, вигода, прибуток; фільвáрок, 
експансія – просування, поширення, агресія; 
елегантний – вишуканий, витончений, вишукано–витончений; галантний, граціозний; 
показний, чепурний; 
етюд – шкіц, ескіз, начерк, нарис, образок; п’єска, музична вправа; 

Є єдність – згуртованість, неподільність, нерозривність, цілісність; збіг, подібність; спільність; стійка 
словосполука; 

Ж жар – присок, грань; пал, палання, спека; пристрасність, жагучість, запальність; гарячка, висока 
температура; 
жвавий – меткий, моторний, прудкий, скорий, швидкий, шпаркий, рухливий, ворухливий, 
ворушливий, порський, шамкий, повороткий, юрливий, побігущий, активний, як дзиґа, 
енергійний, живий, посилений; 
журнал – вісник, тижневик, місячник, альманах, публікація; 

З завіса – запинало, запона, заслона, опона, курти́на; (на вікні) завіска, фіранка, шторка; (на дверях) 
портьєра; (із зборами) драпрі; (диму) заволóка, пелена; 
задавака – чванько, хвалько, хвастун, зарозумілець, зазнайко; 
зáйда – заброда, заволóка, приблуда, заблуда, приплентач, окупант; 
закладати – класти, вкладати; (місце) заповнювати, захаращувати, засмічувати; (отвір) 
замуровувати; (вуха) позакладати; (школи) засновувати, створювати, організовувати; 
(рух) започатковувати, закладати підвалини; (майно) заставляти; 
закривати – (собою) загороджувати, затуляти, заслоняти, застувати, зáстити; (небо хмарою) 
покривати, затягати, застилати; (посуд) накрити; (від очей) укривати, прикривати; (очі) 
стуляти, склепляти, заплющувати; (шлях) перекривати, блокувати; (церкву) не давати 
діяти; (склеп) замикати; (раду) кінчати; (двері) замикати, зачиняти, прихиляти; (хату) 
замикати; (під вартою) ув’язнювати; 
залицяльник – зальотник, ловелас, бахур, бабій, донжуан, моргун, закоханець, джиґун, альфонс; 
запеклий – завзятий, заповзятий, відчайдушний, шалений, несамовитий, фанатичний; упертий, 
затятий, закоренілий, непримиренний, заклятий, жорстокий; тривалий, напружений, 
глибокий, нестримний; закипілий; 
запинати – (вікно) завішувати; (завісу) зашморгувати; (хустку) зав’язувати, запинатися; (димом) 
огортати; (поли) загортати; (на ґудзик) застібати; 
запона – (накриття) покривало; (хмар) габá; (сліз) заволóка, пелена; перешкода, застібка; 
запроданець – зрадник, зрадливець, ю́да, продажна шкура, христопродавець; 
засáда – основа, підвалина, принцип, база, головне правило, положення, догма, теза, начала; 
засмаглий – (сонцем) засмалений, завітрений, запалений, опалений, загорілий; (губи) пересохлий, 
смажний; (скло) закіптюжений, закіптявілий; 
засновувати – (партію) створювати, організовувати, закладати, фундувати; (класти початок) 
започатковувати; (місто) будувати, закладати підвалини; (нитками) затягати; (димом) 
огортати, оповивати; (хату) наповнювати; (слізьми) заволікати; (хмарами) застеляти; 
звабливий – манливий, привабливий, вабливий, спокусливий, звабний, знадний, знадливий, 
принадний, чарівний, жаданий; 
звитяжний – славний, доблесний; 
земляк – краянин, одноземець, одноплемінець, співвітчизник; 
злагода – згода, гармонія, мир, дружба, лагода, мирність, мирнота, злад, погодженість, 
узгодженість; 
знак – (умовний) сигнал, гасло; (розпізнавчий) тавро, марка, пóзначка, зáзначка; (рукою) жест; 
прикмета; (від чого) слід, відбиток; (на тілі) шрам; (дружби) ознáка, вияв, дóказ; (держави) 
герб, емблема; (нагрудний) жетон, значок; 
зневажливий – презирливий, образливий, гордовитий, (тон) нешанобливий, неповажливий, 
зверхній; зневажливий; 
знущатися – (з кого) збиткувати, пити кров; попихати, поневіряти, варити воду, коверзувати; 
глумитися, глузувати, здіймати на глум, здіймати на кпини; наругатися; 
зразок – взірець, кшталт, еталон, копил, манір, штиб, лад; (для кого) приклад; (відмінювання) 
парадигма; (виробів) макет; візерунок; 
зупинятися – припиняти, спиняти, перепиняти, перестрівати; (ворога) відбивати; (мову) уривати, 
переривати; (відраджувати) утримувати, стримувати; (погляд) затримувати, 
зосереджувати; (кров) тамувати; (очі) устромляти, втуплюватися, не спускати; 
з’являтися – (з імли) виринати, витикатися, появлятися, показуватися; (на арені) виходити на; 
(враз) падати з неба, виростати з–під землі; (в уяві) привиджуватися; (зорі) висипати; 
(на люди) потикатися, виходити, показувати, навертати; (друком) виходити у світ, 
публікуватися; (любов) виникати; (плями) виступати, проступати; (зі схову) випливати 
на поверхню; (на суд) зголошуватися, об’являтися; (з чого) утворюватися, 
зароджуватися; 

І ілюзія – міраж, омáна, облуда, марево, фата морґана; 
імпозантний – презентабельний, показний, солідний, статечний, поважний; ставний, поставний, 
статурний; 
інжир – смоква, смоківниця, фігове дерево; фіга, смоква, ви́нна ягода; 

К каверза – підступ, зла витівка, капость; інтриги, крутні; 
каверзник – пустун, шкóда, збиточник, витівник, штукар, капосник, інтриган; 
кайдáни – ланцюги, пýта, закóви, заліззя, вери́ги, рéтязь, скрипи́ці, ди́би, колодки́, кайдання; 
калюжа – ковбаня, калатаня, калабантина, баюра; 
канáпа – софа, отомáнка, тапчан, тахта, кушетка, канапка, диван; 
канонір – гармаш, артилеріст, пушкар; 
канчук – нагай, малахай, гарáпник, батіг; 
капелюх – крисаня, кепі, шапка, малахай, тюрбан, болівар, котелок, вахлак, циліндр, ковпак, теха; 
(складаний) шапокля́к; (солом’яний) бриль; (від сонця) панама, сомбреро; (зимовий) 
капелю́ха, вушанка, ярмолка; (жіночий) капелюшок, капелюш, капор, очіпок, чепчик; 
(говірка) таблетка, мінінгітка, пиріжок, півник, тетеря; (військовий) безкозирка, фуражка, 
кашкет, пілотка, берет, шолом, папаха, кубанка, шличак, треуголка, бирка;
карий – темнобрунатний, темнобурий, каштановий, (кінь) гнідий;
картуз – кашкет, кепі, кепка, кепа;
кебета – здібність, уміння, хист, талант, дар, обдаровання, розум;
кинджал – запоя́сник, кортик, стилет;
кирея – кобеняк, бурка, плащ, опанчá, шинеля;
кімната – покій, чóрниця; (парадна) світлиця; (шикарна) палата, хоромина; (для гостей) вітальня,
салон; (для обіду) їдальня, зала; (на сон) спальня, опочивальня; (для праці) кабінет,
робітня, майстерня, офіс; (під дахом) мансарда, піддашшя, флігель; (на судні) каюта; (для
ув’язнених) камера, келія;
кін – сцена, естрада, поміст, підмостки, арена;
коаліція – союз, спілка, альянс, ліга, блок, об’єднання, вісь;
колотнеча – сварка, гризня, гризотня, звада, колотня, заїдання; зам’яття, каша, веремія, буча,
заворушення;
комфорт – ви́годи;
комфортабельний – вигідний, зрýчний, комфортний, з вигодами;
кучер – візник, фірман, хурман, машталір, погонич, поганяйло, їздовий, балагула;

Л лащити – пестити;
ліцензія – дозвіл, (на шлюб) згода; санкція; залене світло; карт–бланш; перепустка, віза;
людний – велелюдний, багатолюдний, столикий, стоголовий, заселений, населений;
лю́дський – людяний, гуманний, цивілізований; пристойний, порядний;
людськи́й – належний, властивий людям, народний; (речі) чужий, не свій; (залежно від оточення)
селянський, кріпацький, громадський;
лю́дськість – людяність, гуманність, гуманізм, людство;
лю́дяний – гуманний, чуйний, добросердний, щирий, уважний, людолюбний;
людяність – гуманність, гуманізм, людськість, людолюбство, людолюбність, людинолюбство,
чоловіколюбство;
лютий – (звір) хижий, кровожерний, злий, злющий; (хто) безжалісний, жорстокий, нещадний,
жорстокосердний; (доведений до люті) розлючений, розгніваний; (біль) тяжкий, шалений;
(мороз) страшéнний, міцний; (місяць) лютень; сердитий;

М маєтний – багатий, заможний, грошовитий, забезпечений, імущий;
машкарá – маска; потвора, почвара;
мережити – робити мережку, вишивати, гаптувати, різьбити узори; (землю) перетинати,
перерізувати, краяти; (слова) виводити, писати;
метелиця – заметіль, сніговійниця, сніговиця, віхола, хуртовина, завірюха;
меткий – проворний, моторний, спритний, рухливий, прудкий, кмітливий, бистрий на розум,
вигадливий;
мимохідь – по дорозі, мимобіжно, проходом, мимоходом, похапцем, між іншим, краєм вуха; краєм
ока;
мимохіть – несамохіть, мимоволі, ненароком, мимовільно, підсвідомо, само собою; не хотівши,
недоброхіть, невласновільно; знехотя;
мізерний – дуже малий, манюній; (скарб) убогий, злиденний; (зміст) неглибокий, пустий; (кількість)
незначний; (дух) жалюгідний, нікчемний, суєтний; (тіло) малосилий, кволий;
мізкуватий – розумний, кмітливий, тямковитий;
міна – вираз, гримаса; бомба, фугас, торпеда; (підземний хід) катакомба; обмін, міньба;
мінитися – мінятися, змінюватися, губити витримку, пасіювати; (світло) затемнюватися, меркнути;
(різними барвами) грати, вигравати, перлитися, полискувати, переливатися;
мінорний – тихий, ніжний, сумовитий; смутний, журливий;
мотто – афоризм, влучний вираз, епіграф, девіз;
мошкара – мошва;

Н нагода – слушний момент, оказія, випадок, шанс, можливість;
наклеп – обмова, інсинуація, брехня, неправда, намови, наговори, пеня, навіт, пашквіль, донос,
кляуза;
намітка – (на голову) покривало; (весільна) фата; (тканина) серпанок; (на очах) поволока, заволока;
пелена;
неук – невіглас, профан, нетяма, неписьменний, малописьменний, анальфабет, ігнорáнт, неотеса;

О обкладати – (цеглою) обличковувати, облицьовувати; (лайкою) обкидати; (хмарами) оповивати,
огортати; (податком) оподаткувати; (митом) накладати (що); (кулаками) бити;
оголошення – об’ява, повідомлення, анонс, афіша; (догани) винесення, висловлення; (дія)
оповіщення, оприлюднення, проголошення;
опікун – протектор, захисник, патрон, меценат;
опонент – супротивник, конкурент, суперник, дисидент, антагоніст;
осáнна – слава, хвала;
оселя – садиба, двір, обійстя,сели́тьба, дворище, осад, житло; селище, поселення;
особистий – персональний, власний, інтимний, приватний, індивідуальний, безпосередній;
(справа) особовий;

П палац – палати, хороми, резиденція, замок, чертог;
палкий – (вогонь) жаркий, палючий, пломенистий, пломінкий, ятраний; (привіт) полум’яний;
(мову) жагучий, вогненний; (колір) яскравий; (мороз) лютий, шпаркий; (вітер) смалький;
(вдача) гарячий, запальний, пристрасний, займистий, згорілий; (кінь) баский, жвавий;
(бій) запеклий, завзятий, затятий, шалений, пекельний; зопалу, із запалом;
пасмо – (волосся) жмут, жмутик, пéлех; (сіна) віхоть, верчик; (світла) промінь, пучок; (туману)
смуга, клапоть; (гір) кряж;
пихá – пихатість, гонор, чванство, високодумство, гордість, зарозумілість, самовпевненість,
самолюбство, погорда;
підвалини – засади, принципи, база, наріжний камінь;
під’юджувати – підбурювати, намовляти;
пікантний – (смак) апетитний, гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандальний; (жарт)
малопристойний, масний, солоний, сальний;
пісний – не скоромний, безжирний, знежирений; (фразеол.) на комариному салі; (ґрунт)
неродючий, бідний; (хтось) нудний, нецікавий;
пістрявий – яскравий, різнокольоровий, строкатий;
поклади – копалини, родовище, запаси;
покруч – мішанець, гібрид, метис, виродок, дегенерат, потвора;
поле – (поле) простір, степ; (житнє) лан, нива; (дослідне) плантація; (для ігор) стадіон; (стрільбище)
полігон, тир; (праці) арена, сфера, ділянка, царина; (актора) кар’єра, стезя; (картини) тло,
фон; (зошита) берег, маргінес;
понурий – (поза) похилений, пригнічений, похнюплений, похмурий; (людина) мовчазний,
непривітний, насуплений, непривабливий; (тиша) гнітючий; (час) невеселий,
безрадісний, нудний;
посаг – придане, віно;
поступ – хода, крок уперед, прогрес, успіх, досягнення, розвиток;
потайний – (хід) секретний, замаскований; (зв’язок) таємний; (надія) затаєний, потаємний; (ворог)
законспірований, підступний; (вдача) потайливий; (явище) таємничий; (гурток)
негласний, підпільний, нелегальний, конспіративний;
приймати – (з рук) брати; (у спадок) перебирати, переймати; (умови) погоджуватися з; (план)
схвалювати, затверджувати, приставати на; (указ) ухвалювати; (присягу) давати,
складити, приносити; (ліки) ковтати, вживати; (їжу) споживати, їсти; (наругу) терпіти,
зазнавати, зносити; (бій) ставати до; (запевнення) вислуховувати; (радіохвилі) ловити;
(гостя) вітати, зустрічати; (як належне) сприймати; (за кого) мати, вважати ким; (кого)
робити прийняття, давати аудієнцію; (до школи) записувати, зараховувати; (форму)
набувати; (хлібом–сіллю) частувати; (позу) прибирати, набувати, прилаштовувати;
(образ) перевтілюватися в; (вода) поглинати; (з дороги) забирати; (участь) брати, взяти;
примітивний – (організм) одноклітинний; (культура) пéрвісний, не розвинений; (стадія розвитку)
початковий; (оздоба) нескладний; (фільм) недосконалий, недовершений; (побут)
простий; (музика) бідний; (смак) невибагливий, невитончений, грубий; (персонаж)
спрощений, збіднілий; (зміст) не глибокий, не довершений; (спосіб) нехитрий;
(жарт) дешевий, не вивершений; (світогляд) обмежений;
припис – (урядовий) правило, закон, указ, канон, норма, статут; (лікаря) настанова, рекомендація,
вказівка; (моди) вимога; (до тексту) дописка, приписка;
приставати – (міцно) прикипати; (клей) прилипати, приклеїтись; (двері) прилягати; (одяг)
облягати; (пісня) запам’ятатися, запам’ятовуватися; (хвороба) чіпляється; (з чим)
присікуватися; (з ножем до горла) напосідатися; (до берега) причалюватися; (на
життя) оселятися; (до гурту) приєднуватися, прибиватися; (в русі) зупинятися; (на
що) давати згоду, погоджуватися з; (до лиця) пасувати, личити; (до вдачі) відповідати;
(від праці) стомлюватися, знесилитися; (з ким) водитися, приятелювати;
прудкий – швидкий, хуткий, бистрий, стрімкий, меткий, моторний; (до чого) здібний, спритний;

Р розум – глузд, розсуд, інтелект, норов, мислення, свідомість, доцільність, розсудливість;
рухливий – мобільний, динамічний, жвавий, моторний, непосидючий, верткий, діяльний,
енергійний, ворухливий;
рухомий – пересувний, несталий;

С сага – затока, протока, рукав;
саґа – староскандинавський епос;
сало – солонина, здір, смалець, лій, жир, сить, тук, шуга, шерех, шерешень, сальце;
салют – вітання, ясá, сальва, залп;
скалка – тріска, скіпка; (якою світять) лучина; (бомба) уламок, осколок; (у тілі) скабка, шпичка;
більмо; (на воді) полиски; (вогняні) іскорки; (лою) блищики, блискітки;
слушний – (закид) справедливий, правильний, резонний, доречний, обґрунтований; (час)
відповідний, сприятливий, підхожий, зручний, вигідний, прийнятний;
сльота – (дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, моква, хляпавка; (із
снігом) хвища; (на дорогу) грязюка;
сльотавий – непогожий, сирий, із жмичкою; 
стрічка – стьожка, тасма, бинда, кісник, скиндяк; (фотографічна) плівка; (транспортна) полотно, 
стріла, струна; (виробництво) конвеєр, транспортер; 
строкатий – пістрявий, рябий, зозулястий, різнобарвний, ряснобарвний, красий, таркатий; (натовп) 
різношерстий; (у смугах) перістий; (колектив) неоднорідний; (в душі) вередливий; 

Т твань – баговиння, жабуриння, болото, трясовина, драговина; 
термін – реченéць, строк; (випробовчий) період; (вказаний) дата; (літературний) слово, вислів, 
вираз, лексема; 
тираж – (лотерея) розиграш; (книжки) нáклад; 
тривкий – міцний, дужий, сильний; тривалий, сталий, стійкий, твердий, непохитний; (опір) 
надійний, непорушний; (до посухи) витривалий; (борщ) жирний, ситний; 
тріскучий – тріскотливий, ляскучий; (мороз) лютий, скрипучий, шпаркий; (фраза) гучний, 
пустодзвонний, беззмістовний, помпезний,пустопорожній, пишномовний; 
тріщина – шкалубина, шпара, шпарина; (відносини) непорозуміння, тертя; 
трюк – (у цирку) карколомний номер, викрутас; (пілотажу) фігура; (у політиці) виверт, витівка, 
несподіваний поворот/крок; 
трясовина – драговина, драгва, болото, млáка, трясовиння; 
туман – мла, імла, морок; (сліз) поволока; (на овочах) пилок, наліт; (для людини) неясність, 
незрозумілість; (хто) йолоп, дурень; марево; 
тýфля (тýфлі) – черевики, мешти, пантофлі; виступці, патинки, капці; човганці; 
тюхтій – мамула, вайло, вахлай, незграба, неотеса, шлапак, папуша, копуша, телепень; 

У угода – домовлення, домовленість, умова, пакт, трактат, договір; (тимчасова) мóдус вівéнді; 
(з Ватиканом) конкордат; (з працедавцем) контракт; (ґешефт) торг, діло, операція, інтерес, 
шáхер–мáхер; 

Ф фальш – підробка, облуда, шахрайство, штучність, надуманість, нещирість, лицемірство, удаваність; 
фанат – фан, фанатик; (релігійний) бузувір; (якогось діла) загорілець, пристрасний прихильник; 
(патріотизму) шовініст; (у політиці) екстреміст; 
фантазувати – мріяти, марити, снити, поринати у фантазії, віддаватися фантазіям, снувати, 
удаватися в химери, заходити в хмару, будувати казкові замки; вигадувати; 
фантом – привид, примара, ілюзія; 
фата – серпанок; 
фешенебельний – (одяг) дорогий, модний, стильний, вишуканий, елегантний, шикарний; (готель) 
розкішний, люксовий; (стиль) великосвітський, аристократичний; 
фігляр – штукар, кумедник, факір, блазень, мартопляс, акробат, кривляка, позер; пустун, витівник; 
філе – (м’ясо) поля́двище, філей; (плетиво) мереживо; 
філіжанка – маленька чашка, горнятко; 
філістер – обиватель, міщанин, обмежена особа, хуторянин; добрий чоловік; 
фóльга – сухозлотиця, сухозлітка; позмітка, позолота; 
форма – (чого) обриси, контури, конфігурація; (офіційних паперів) анкета, бланк; (взаємин) тип, 
структура, спосіб; (публіцистична) жанр; (хвороби) різновид; (військова) однострій, 
уніформа; (слова) видозміна; (частування) процедура, ритуал, етикет; (у ливарстві) опóка; 
(друкарська) матриця, штамп; проформа, видимість, зразок; загальний стан, добра 
спортивна форма; кшталт; 
форпост – передня варта/пост; передова позиція; (науки) передовий заклад, флагман; 
форс – хизування, гордощі, пиха, чванливість, швидкість; 
фотографія – фотокартка, фотознімок, світлина; 

Х халамидник – обідранець, обшарпанець, голодранець, обірванець, шарпак, ракло, хуліган, пустун, 
волоцюга, урвитель; 
хитрощі – підступи, каверзи, лукавство, штуки, мудрування, мудрощі, хитромудрість, хитрість; 
хліб – насущник, паляниця, бухáн, буханець,книш, калач, булка, я́шник, коровай; (легкий) заробіток, 
прожиток; першооснова; пашня; хлібини; 
хлібороб – рільник, селянин, фермер, хуторянин, хлібодар, гречкосій; ґазда, хазяїн, багатир; 
хлюст – чепурун, ферт, живжик; проноза, пройда, бешкетник; 
хтивий – еротичний, ласолюбний, любострасний; (потяг) плотський, чуттєвий, фізіологічний; 
(нутро) ненаситний, жадібний, зажерливий, пожадливий; 
хуртовина – метелиця, завірюха, заметіль, хуга, пурга, сніговиця, сніговійниця, хвища; (пісок) 
гураґан; нещастя, знегода, лиха година, лихоліття, хуртега; 

Ц царина – край, кінець, околиця села; вигін, пасовисько, поле, степ; (освіти) сфера, ділянка, галузь; 
цугом – один за одним, чередою, вервечкою, низкою, рядком, валкою, упростяж, нога за ногою, 
ключéм; 

Ч чалий – (кінь) сірий, сіробурий; 
чебрець – тим’ян; 
чемодан – валіза; 
чернець – монах, чорноризець, законник, каптурник, схимник, скитник, капуцин, дервіш, лама, 
факір, ченчик, черчик; 
чеснота – доброчесність, цнота, невинність, непорочність; 
чільний – головний, центральний, найвидніший; передовий; видатний, визначний, діючий; 
човен – байдак, баркас, каюк, шаланда, чайка, шлюпка, байдарка, гондола, пірога, судно; 
чорний – (очі) агатові; (кінь) вороний; (вікна) темний, неосвітлений; (дим) непроглядний; (окуляри) 
затемнені; (хліб) житній; (раса) чорношкірий, чорновидий, чорноликий, мурин, арап; 
(сорочка) нечистий, брудний; (праця) непрофесійний, спомагавчий, замурзаний, 
заяложений; (хід) не головний, не парадний, запасний; (ринок) нелегальний, підпільний; 
(люд) простий, не світський; (думки) важкий, безпросвітний, безрадісний; (слово) 
лайливий; (погляд) насуплений, перетривожений; (совість) заплямований; (діла) 
ганебний, вартий осуду; (сили) зловісний, реакційний; (день) скрутний час; (невдячність) 
хамський; 
чорт – нечистий, диявол, сатана, дідько, люцифер, лукавий, шайтан, куций, болотник; пролаза, 
проноза, мара; 

Ш шаленіти – лютувати, скаженіти, казитися, сатаніти, навісніти; вирувати, нуртувати, божеволіти, 
палати; 
шапка – кýчма (бараняча), капелюх, бриль, папаха (з сукном зверху), зюйдвéстка (моряцька); 
вушанка; (над чимось) накриття, дашок, ковпак; (дерево) крона; (снігова) намет; (у газеті) 
заголовок; 
шаплик – цебер, відро; 
шило – швайка, шпичка, пробій; 
шуліка – яструб, кáня, коршак, половик, розбишака, шуляк; 

Щ щербатий – вищерблений, надбитий, надколотий, зазублений, визублений, беззубий; сумнівний, 
непереконливий; (доля) нещасливий, лихий, гіркий; 

Ю юний – молодий, малолітній, не дорослий, безвусий; (зелень) свіжий; (спорт) юніор; 
юшка – щерба, суп, зупа, юхá, крупник, рідке; 

Я яничар – перевертень, відступник; каратель, кат, душитель; турецький воїн; 
ярлик – наліпка, етикетка, бирка, тавро, ярличок, шильдик; 
ясир – бранець; полон, неволя; 
ячати – квилити, кричати, гомоніти. 

3.4 АНТОНІМИ

Антоніми – це слова (здебільшого однієї частини мови), які мають протилежне лексичне значення. Антоніми об’єднуються в пари на основі діаметрально протилежного значення:
добре – погано; світлий – темний; день – ніч.

Антоніми

Правила	Приклади
загальномовні (постійні, словникові; спільнокореневі, різнокореневі)	державний – антидержавний; Мало вкусиш, більше ковтнеш Нар. творчість
контекстуальні (антонімічні звязки встановлюються лише в контексті)	Червоне й чорне (Стендаль)

Стилістичною фігурою синонімів (художнім засобом) є: антитеза та оксиморон.

Правила	Приклади
антитеза – стилістична фігура, що полягає у протиставленні явищ, почуттів, характерів, протилежних один одному	...Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть – не зимне умирання! О.Теліга
оксиморон – художній засіб, що полягає в поєднанні несумісних, протилежних понять	Веселий цвинтар (В.Стус) З журбою радість обнялась Олександр Олесь

3.5 ПАРОНІМИ

Пароніми – це слова близькі (не однакові) за звучанням, але різні за значенням і написанням. Пароніми належать до однієї частини мови, можуть об’єднуватися в ряди з різною кількістю слів на основі структурної подібності, а не повного або часткового збігу лексичних значень:
адрес (урочисте письмове привітання особі або організації здебільшого з нагоди ювілею) –
адреса (місце проживання людини або знаходження організації чи установи);

дільниця (адміністративно-територіальна або виробнича одиниця) –
ділянка (земельна площа, частина якої-небудь території, галузь, сфера діяльності);

білити (робити щось білим, фарбувати, забарвлювати у білий колір) –
біліти (ставати білим, білішим, виділятися білим кольором).

Пароніми

Правила	Приклади
словникові (яким властиві різні принципи семантичної сполучуваності з іншими лексичними одиницями)	гармонійний (приємний для слуху, милозвучний: гармонійний голос; який перебуває в чіткій відповідності з чимсь, злагоджений: гармонійні відносини) – гармонічний (заснований на принципах гармонії, співзвучний: гармонічний слух, гармонічний стиль)
контекстуальні (поетичні) (свідомо зближувані в тексті слова з метою досягнення художньої виразності, стилістичного ефекту)	Віки духовної руйнації. Змія вжалила серце нації Л.Костенко; Усякі там сонети і сонати – дають (це правда) збитки нам давно А.Бортняк
парономазія (свідоме контекстуальне зближення слів за ознакою звукової подібності; виникає на каламбурному зближенні близьких за звучанням, але різних за змістом слів)	Борвій-буран схопив дерева в бран; І ніжним чадом, чудом чистим бузкова свічка понад листом вже злотом-променем жива І.Драч

Запам’ятай! 
абрис – контур предмета, нанесений за допомогою ліній; 
обрис – загальний вигляд предмета; контур, силует; 

aвторитарний – владний, який утверджується силою влади (авторитарний уряд); 
авторитетний – який користується авторитетом, заслуговує на довіру (авторитетний викладач); 

адрес – письмове, переважно ювілейне привітання, звернене до особи, установи; 
адреса – місце проживання особи або місце розміщення установи; напис на конверті, бандеролі; 

анотація – коротка, стисла характеристика змісту статті, книжки; 
нотація – система умовних позначень; догана, повчання людині, що припустилася якоїсь помилки; 

багатир – багата людина, багатій; 
богатир – оспівний у народній творчості герой з надзвичайною силою і відвагою; 

будівельник – людина, яка має будівельну спеціальність (досвідчений будівельник); 
будівник – узагальнена назва для людини, яка бере участь у спорудженні чогось; творець (будівник 

нового життя);

будівничий – архітектор; засновник, творець; 

бювет – будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод; 
кювет – водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна; 

виборний – який обирається голосуванням на якусь посаду (виборний орган); 
виборчий – який стосується виборів, їх організації та проведення (виборча дільниця, бюлетень, 

кампанія);

вимисел – те, що вигадане; 
домисел – здогад, заснований на припущенні, міркуваннях; 

вистава – твір театрального мистецтва, спектакль; 
виставка – публічний показ спеціально підібраних предметів і місце для нього; 

відпуск – видача, продаж чого-небудь; 
відпустка – звільнення на певний час від роботи; 

військовий – який стосується війська, установлений в армії (військова дисципліна); 
воєнний – який стосується війни (воєнна інтервенція); 

віршований – написаний віршем (віршований твір); 
віршовий – який стосується вірша, його форми, структури (віршовий розмір); 

гірницький – який стосується гірника, пов’язаний з ним (гірницький колектив); 
гірничий – пов’язаний з вивченням, видобутком і використанням корисних копалин (гірнича 

промисловість);

громадський – який стосується суспільства, громади чи окремого колективу (громадський діяч); 
громадянський – який стосується громадянина чи члена суспільства (громадянський обов'язок); 

група – сукупність осіб, предметів; 
трупа – колектив артистів театру (балетна трупа); 

дистанція – відстань, проміжок між чим-небудь; 
інстанція – щабель у системі підлеглих один одному органів; 

досвідчений – який має життєвий досвід; 
освічений – який має освіту, здобув знання; 

дружний – згуртований, одностайний (дружний клас); 
дружній – доброзичливий, дружелюбний (дружній потиск руки); 

знаменитий – який має славу, популярність (знаменитий композитор); 
знаменний – дуже важливий, видатний (знаменний день); 

інформативний – який наповнений інформацією (інформативний виклад); 
інформаційний – який містить, опрацьовує інформацію (інформаційне бюро); 

їда – споживання їжі; 
їжа – харчі; 

книжковий – який стосується книжки, пов’язаний з нею (випускає книжки або торгує ними) 

(книжковий ярмарок);

книжний – характерний для писемно-літературного викладу (книжний стиль); 

контингент – сукупність людей, що становить якусь однорідність; 
континент – материк; 

корисливий – який прагне до власної вигоди, робить заради наживи (корислива людина); 
корисний – який приносить користь (корисний довідник); 

людний – багатолюдний (людний проспект); 
людяний – доброзичливий, чуйний до інших (людяний учинок); 

мимохідь – проходити мимо по дорозі, побіжно; 
мимохіть – без певного наміру, мимоволі, несвідомо; 

на протязі – під дією різкого струменя повітря, що продуває (стояти на протязі); 
протягом – упродовж певного часу тривання дії чи процесу (протягом тижня); 

пам’ятка – предмет матеріальної культури, що зберігся; 
пам’ятник – архітектурна або скульптурна споруда на честь когось; 

плутати – безладно переплітати нитки; уносити неясність, помилятися; 
путати – стягувати путами-ременями; 

посмішка – глузливий вираз обличчя, що відбиває кепкування, іронію; насмішка; 
усмішка – порух м’язами обличчя, який виражає радість, задоволення; 

програмний – який містить у собі програму (програмний документ); 
програмовий – який є в навчальній програмі (програмовий матеріал з фізики); 
програмований – який здійснюється за допомогою програмування (програмоване навчання); 

публіцистичний – який стосується публіцистики як роду літературної творчості (публіцистичний 

жанр);

публічний – прилюдний (публічний виступ); 

рідкий – який перебуває у стані рідини (рідкий розчин); 
рідкісний – який трапляється дуже рідко (рідкісний метал); 

свідоцтво – офіційний документ, який підтверджує якийсь факт; 
свідчення – факт, що підтверджує щось, доказ; 

сердечний – сповнений доброзичливості, чуйний, щирий, вірний (сердечний приятель); 
сердешний – який, викликає співчуття, нещасний (сердешна Катерина); 
серцевий – який, стосується серця; пов’язаний з хворобами серця (серцевий м’яз); 

степінь – добуток двох, трьох і більше однакових співмножників; 
ступінь – крок; посада і звання; порівняльна величина; 

тактичний – який стосується тактики (тактична боротьба); 
тактовний – який володіє почуттям міри, вміє поводитися (тактовна людина); 

талан – доля, щастя, удача; 
талант – обдаровання, природні здібності. 

3.6 ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ

За походженням розрізняють лексику:
1. праіндоєвропейську, спільнослов’янську, спільносхіднослов’янську
2. власне українську: мрія, вареники, віхола, хурделиця, свита, чобітки
3. запозичену (≈10% української лексики) 

Лексика праіндоєвропейська,
спільнослов’янська, спільносхіднослов’янська

Походження	Приклади
назви родинних стосунків	брат, сестра
назви частин тіла й органів людини	зуб, язик
назви рослин, птахів, дерев, тварин	дуб, курка, гуска, явір
побутові найменування	цукор, дріжджі, двері
назви дій, процесів, станів	йти, їхати, молодіти
назви якостей, ознак	червоний, сивий

Праіндоєвропейські слова можна знайти таким чином: їх вимова і написання в російській та українській мовах відрізняються 1–2 звуками (буквами). Наприклад: стіл (укр.) – стол (рос.)

Власне українська лексика – це слова, які у написанні та вимові докорінно відрізняються від російської мови.

Запозичена лексика

Походження	Приклади
З грецької (слова, пов’язані з граматикою, логікою, природою, математикою, літературою, драмою, філологією, філософією, а також слова з початковими ф, г)	горизонт, діалект, бібліотека, гармонія
З латини (слова, що пов’язані з навчанням, медициною, матерією, назви рослин, тварин, мінералів)	клас, студент, сентенція, культура
З тюркських мов (слова з початковими а, я, складами ба, са, ха, ка, га, жа, ги, ки, ар, яр, хв)	абрикос, аркан, адмірал, кавун, вежа, гиря, кизил
З німецької (слова, що пов’язані з будівництвом, виробництвом, буквосполучення -рст-, -рбр-, -сшт-, -ндш-, -штр-)	цегла, крейда, бутерброд, фарба, штрих
З французької (слова з ю, же, жи, жу, аж, яж, деякі страви, модні аксесуари, одяг)	гараж, пляж, майонез, журі, сюжет, комюніке, бюро, пюре
З англійської (торгово-економічні поняття, спортивні терміни, сполучення -дж-, -оу-, -айн-, -ау-)	джентльмен, джем, футбол, аут, спонсор, менеджер, майно
З голландської (слова, пов’язані з морем)	гавань, крейсер, яхта, краб, люк
З італійської (слова, пов’язані з музикою, піратством, мафією)	галера, кортик, дует, піаніно, корсар
З польської (найбільша кількість слів на позначення одягу, танців, буква ґ, сполучення бл, тл, дл)	дзиґарик, ґудзик, келих, герб, повидло, тлумачний
З іспанської (слова, пов’язані з коридою та фієстою)	тореадор, пікадор, мантилья

3.7 СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ З ПОГЛЯДУ СФЕР УЖИВАННЯ

З погляду вживання найбільшу групу становлять загальновживані слова. Друга група – лексика стилістичного призначення.

Перша група – загальновживана лексика – стилістично нейтральна, яка використовується всіма носіями мови, навіть дитиною п’яти років: сорочка, читати, білий, верблюд, книга, стіл, комп’ютер.

Друга група – спеціальна лексика: науково-термінологічна, професійно-виробнича, соціальних груп, діалектна.

Спеціальна лексика

Правила	Приклади
науково-термінологічна позначає поняття конкретних галузей науки і техніки	метод, гіпотеза, афікс, аналіз, абревіатура
професійно-виробнича уживана особами певної професії	швартові, баранка (кермо автомобіля), штрек, масштаб
емоційно-експресивна соціальних груп жаргон, сленг, арго, просторіччя	зіронька, кротище, стяг, бридкий, волоцюга, щастячко пара, шпора, лажа, понти, ботень, хаза, прикид, ульот
діалектна властива певним територіям	варги (губи), запалки (сірники), слоїк (банка)

Діалектна лексика – слова, властиві якомусь територіальному діалектові, місцевий різновид говірки. У літературному мовленні цим словам відповідають загальномовні:

áрідник – чорт балухатий – лупатий бáнгов – вокзал банити – мити банувати – тужити бараболя (бандурна, бульба, буля (була), гарбýз, крýмплі, кумпітера) – картопля барже – більше баштармаки́ – вила для подавання соломи бинда – стрічка біти – чоботи бóцян (бузько, бусол, бýсько, веселик, чорногуз) – лелека бузя – вуста бýрта – купа вáрга (вáрґа) – губа ватра – вогонь взаран – завтра видатися – вийти заміж випуст – вигон відгварити – відмовляти воря́, ворйó – тин з жердин враний – вороний втяти – вдарити вуйко – дядько гавран – ворон гамба – уста, губи гводне – вдень горóдник – лопата для копання ґавз – дім ґазда – хазяїн дзиґарик – настінний годинник дýркати – стукати зáкришка – зелень до борщу запáлки – сірники зафрóйдатися – забруднитися згáба – глум, насміх зохабляти – покидати квасець – щавель кін – сцена кíнва – відро

клéкіт – халепа когут – півень колиба – житло чабанів конара – кропива коц – ковдра кришéник – невеликий кусок сала кукýля – зозуля лайбин – корсет леґінь – юнак лісавиця – драбина лýста – велика скибка хліба лю́фник – дачник маржина – худоба мóнятися – робити повільно щось неньо (ня́ньо) – батько ногавиці – штани óболок (вóболок) – вікно ореля (рéля) – гойдалка пáкіль – кілок партови́на – скатертина підмéт – грядка плай – стежка в горах полонина – місце випасу овець пори́лиця – кріт порпати – псувати потеграфія – фотографія пчóлник – пасіка пшінка – кукурудза сохар – дерев’яні вила стéбка – невелика комора в сінях стир – ганчірка для витирання столу табівка – шкіряна валіза трáпок – слід, стежка, доріжка файний – гарний флояра – сопілка царинка – обгороджений сінокіс поблизу оселі шебéта – торбинка на хліб яндóла, яндóва – велика миска з двома вушками по краях ясниця – веселка

Лексика за емоційним забарвленням

Правила	Приклади
нейтральна (загальновживана) слова, якими користуються всі носії мови в повсякденному житті	небо, сонце, ходити
емоційно забарвлена слова із позитивним або негативним значенням і служать для вираження почуттів (радощі, горе, злість тощо)	згрубіла: ледащо, котище; пестлива: котичок, рибонька, водиця

3.8 УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА ЗІ СТИЛІСТИЧНОГО ПОГЛЯДУ

1. Найбільшу групу становлять слова зі стилістичного погляду нейтральні. Вони належать до загальновживаної лексики, якою користується кожний, хто володіє українською мовою, бо такі слова всім зрозумілі й означають поняття, звичайні для кожної людини: батько, бігти, далеко, радісно.

2. Близька до загальновживаної лексика специфічно-побутова, зв’язана з явищами побуту різних соціальних груп населення: узвар, каша, весілля, спектакль.

3. Велику стилістичну групу становить професійно-виробнича лексика, до якої належать слова, що вживаються для назв різних знарядь, матеріалів, процесів виробництва: бетонування, сівба, вагранка.

4. Окрему групу складає наукова та науково-технічна лексика. Поширена вона передусім у науковій літературі та в мові осіб, зв’язаних з тією чи іншою галуззю наукової і виробничо-технічної діяльності. У науковій та науково-технічній лексиці є слова, поширені в усіх або багатьох галузях науки й техніки, і слова властиві лише окремим науковим або технічним галузям – термінам.

Терміном називається спеціальне слово, яке вживається для точного найменування певного поняття з якої-небудь галузі знання.

Термінологічна лексика

Походження	Приклади
біологічна	плазма, клітина
військова	штаб, ескадрилья
лінгвістична	фонетика, відмінок
літературознавча	хорей, фабула
математична	множення, тангенс
медична	офтальмологія, ампутація
морська	лінкор, шкіпер
музична	октава, терція
політико-економічна	продуктивні сили, прибуток
політична	нація, демократія
технічна	блюмінг, шків
фізична	атом, калорія
філософська	суб’єкт, ідеалізм
фінансова	вексель, авізо
шахова	шах, ендшпіль

До загальнонаукової лексики належать слова, які використовуються в різних науках одночасно: дослідження, аналіз, синтез, позитивний.

Лексику поділяють на міжстильову та стилістично забарвлену.

Міжстильова лексикаСтилістично нейтральна лексика переважає з кількісного погляду у словниковому складі української мови.

Ядро стилістично нейтральної лексики утворюють слова, що виступають назвами:
1) явищ природи (вода, сніг);
2) рослин і тварин (дуб, верба);
3) осіб за родинною спорідненістю (батько, мати);
4) осіб за професійною або службовою приналежністю (учитель, артист);
5) найрізноманітніших предметів побутового середовища (ніж, стіл);
б) ознак (білий, червоний);
7) дій, процесів і станів (ходити, сидіти);
8) просторових і часових понять (день, ніч);
9) кількісних відношень (один, п’ять);
10) одиниць ваги (грам, кілограм);
11) службово-граматичних елементів (і, а, але) тощо.

Стилістично забарвлена лексикаРозрізняють такі дві форми функціонування української мови, як усне і писемне мовлення з властивим їм внутрішнім розшаруванням щодо стильових і стилістичних ознак.
Лексика усного мовленняОснову усної форми мовлення становить розмовно-побутовий функціональний стиль. Йому властиві такі типові ознаки реалізації комунікативного процесу, як невимушеність, спонтанність спілкування без попередньої підготовки, чітко виявлена ситуативна зумовленість, що випливає насамперед з так званих рольових характеристик учасників спілкування, переважно діалогічна форма обміну інформацією. Крім синтаксичної специфіки, розмовно-побутовий стиль має ряд типових власне лексичних ознак, а саме:
1) використання слів з виразними експресивно-оцінними позитивними і негативними значеннями;
2) вживання розмовних варіантів лексичних одиниць, що мають інші літературно-нормативні відповідники. Наприклад: мати – мама – неня → матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матусенька, матусечка, матуся, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся, ненечка, ненька.

Експресивно-оцінна лексика розмовно-побутового стилю містить у своєму складі стилістично знижені, так звані просторічні слова, наприклад, назви осіб за різними ознаками: задавака, невмивака, позивака.

Одне з джерел поповнення розмовно-побутової лексики специфічними словами – семантичне стягнення аналітичних назв – словосполучень, наприклад: залікова книжка – заліковка, читальний зал – читалка.

Лексика писемного мовленняПисемним мовленням послуговуються офіційно-діловий, публіцистичний і науковий стилі.
Лексика офіційно-ділового стилюОфіційно-діловий стиль має кілька різновидів: канцелярсько-діловий, державного управління, юридичний, дипломатичний тощо. Уживаються слова тільки в прямому значенні, уніфікована спеціальна термінологія, кліше. Наприклад: акт, наказ, протокол, інструкція, довідка.
Лексика публіцистичного стилюРозрахований на здійснення впливу, чому безпосередньо підпорядковується політична загостреність, підкреслене ідеологічне спрямування відповідних текстів. У ній представлені слова на позначення суспільно-політичних явищ (боротьба, авангард, гуманізм), лексичні одиниці урочисто-піднесеного звучання (безсмертя, героїзм), слова викривальної семантики (запроданець, визискувач).
Лексика наукового стилюВідповідний функціональний стиль виконує насамперед інформативну функцію, основу якої становить диференційована різногалузева термінологія: абсолютний, абстракція, аргументація.

Термінологічна лексика окремих галузей наукового знання об’єднується у відносно замкнені лексичні підсистеми, до яких ставляться такі вимоги, як однозначність, дефінітивність, відсутність експресивно-оцінних нашарувань.

Поділ лексики української мови за приналежністю до окремих функціональних стилів не можна вважати абсолютним, раз і назавжди констатованим.

5. Зі стилістичного погляду в літературній мові виділяється й ділова лексика, що обіймає слова, вживані в канцелярській мові, в різних ділових паперах, у державних і урядових актах та постановах: заява, майно, наказ, страхування.

6. Окрему стилістичну категорію становить у літературній мові емоційно забарвлена лексика. Ця лексика має впливати на людину, тому використовується в художній літературі, публіцистиці, ораторській мові. Деякі слова означають:
а) назви почуттів: жах, гнів, ненависть;
б) вираження позитивної чи негативної оцінки явищ: добрий, милий, жахливо;
в) поетичні слова, властиві художній літературі і народній творчості: рута-м’ята, голубонько,
сизокрилий;
г) слова, вжиті в переносному значенні: він строчив свій твір;
д) слова зі значенням пестливості, здрібнілості, згрубілості, іронії, тобто з суфіксами -к-, -ик, -ок,
-очок, -иц-, -иськ-, -ан, -ак-, -аг-, -ищ-, -еньк-, -есеньк-, -езн-, -ецьк-, -юсіньк-, -ісіньк- та ін.:
дідуган, писана, чолов’яга, гайочок;
е) вульгаризми, які вживаються для якісної характеристики особи, явища, для вираження
негативного ставлення до них тощо: жерти замість їсти, пика замість обличчя;
ж) лайлива лексика, жаргонізми, арго: мерзотник, дурень, маруда.

7. Просторічні слова. За своїм значенням вони неоднакові (фамільярно-розмовні, грубі слова): докторша, ляпати (говорити), цмокнути (поцілувати).

3.9 АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА

Лексика ділиться на активну та пасивну.

Активна лексика – постійно використовується всіма носіями мови, наприклад: культура, мова, словник, підручник.

Пасивна лексика – складається з неологізмів та застарілих слів.

Неологізми – це слова на позначення нових реалій, що виникають у процесі розвитку суспільства, наприклад: флешка, декодер, айфон.

Неологізмами вважаються авторські новоутвори, які виникли багато років тому:
м’ясочревоугодний, периноспал, подушкоспал (І.Вишенський),
не дивися так привітно, яблуневоцвітно (В.Сосюра).

Застарілі слова

Правила	Приклади
історизми – слова, що позначають предмети, явища, поняття, які вийшли з ужитку.	смерд, чернь, князь, лихвар
архаїзми – назви предметів, явищ, витіснені іншими, сучасними словами, які існують і нині	град (місто), вої (воїни), страж (сторож)

3.10 ОЗНАКИ Й ТИПИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Фразеологія (від грец. phrasis – зворот) – розділ мовознавства, який вивчає лексичне значення, походження і вживання фразеологізмів.

Фразеологізм – стислий зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний за значенням вислів. Наприклад:
забрити лоб (лоба, чуба) – узяти в рекрути, в солдати,
мухи не зобидив – дуже спокійний,
їсти очима – невідривно, пильно дивитися на кого-небудь.

Типові ознаки фразеологізмів:
1) семантична цілісність;
2) відтворюваність у мовленні постійного складу компонентів;
3) розчленована будова (кількакомпонентний склад);
4) переносне значення;

Найбільш поширеною є класифікація фразеологізмів, згідно з якою виокремлюють
фразеологічні зрощення (семантично неподільні одиниці, значення яких не пов’язані із значенням
окремих компонентів: бити байдики),
фразеологічні єдності (значення окремих компонентів пов’язані із значенням фразеологізму:
накивати п’ятами),
фразеологічні сполучення (семантично подільні, компоненти яких мають певну самостійність:
брати до серця (уваги)).

З-поміж фразеологізмів виокремлюють також:
1) прислів’я – це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який
формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким
узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду.
Наприклад: Добрий початок – половина справи; Громада – великий чоловік.
2) приказка – народний вислів, близький до прислів’я, але позбавлений узагальнювального,
повчального характеру, наприклад: Проти віку нема ліку; Шкода, та невигода.
3) народні примовки – жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову
відповідно до ситуації або у відповідний контекст, наприклад:
Здорові будьте! Яким вітром? Хліб та сіль!
4) крилаті вислови – влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державних і
політичних діячів: В сім’ї вольній, новій; Борітеся – поборете!;
І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко).

Окрему групу фразеологізмів становлять складені терміни на зразок: неозначена форма дієслова, капітан далекого плавання, атомна енергія, Далекий Схід, волоський горіх.

Такі словосполучення від інших фразеологізмів відрізняються тим, що вони не мають емоційно-експресивних відтінків.

Запам’ятай! 
1. У реченні фразеологізм виступає одним членом речення. Він накивав п’ятами. 
2. Фразеологічні звороти, до яких входять дієприслівники, порівняння, не відокремлюються 
комами. 

Основні джерела походження фразеологізмів: – з біблії: око за око, земля обітована; 
– з міфології: авгієві стайні, домоклів меч; 
– переклад з інших мов: покласти в довгу шухляду (рос.); 
– мова народу, усна народна творчість: язиката Хвеська, закрутити веремію; 
– авторські висловлювання: іду на Ви (князь Святослав). 

Найуживаніші фразеологізми: авгієві стайні – безлад; 
альфа і омега – початок і кінець; 
аріаднина нитка – вихід, підказка; 
ахілесова п’ята – вразливе місце; 

байдики бити – ледарювати; 
баляндраси точити – базікати, говорити пусте, нецікаве; 
бити лихом об землю – бути оптимістом; 
бісики пускати – залицятися; 
брати на кпини – насміхатися; 

вавилонське створіння – безлад; 
вдатися на славу – бути зразковим; 
веремію закрутити – галасувати; 
вилами по воді писано – невиконання, невідомість; 
вильнути наверх донцем – померти; 
вискочити як Пилип з конопель – зненацька, неочікувано; 
віддати пальму першості – перемогти когось; 
вітер у голові – легковажність; 

гнути спину – важко працювати; 
гордіїв вузол – щось заплутане; 
горобина ніч – щось сильне, страшне в природі; 
горшки не зліпити – непорозуміння; 
гріти чуба – важко працювати; 

дамоклів меч – постійна небезпека; 
дати відкоша – відмовити; 
дивитися вовком – сердитися; 

заткнути когось за пояс – перевершити; 
золота молодь – діти олігархів, які поводяться антигромадсько; 
і за вухом не свербить – лінуватися, бути байдужим; 

кадити фіміамом – возвеличувати когось, підлещуватись; 
каїнова печать – братовбивство; 
каліф на годину – щось на короткий час; 
кирпата свашка – смерть; 
кувати вухналі зубами – тремтіти (вухналь – цвях, яким прибивають підкову до кінського копита); 

лантух з маслаками – виснажений; 
мати лій у голові – бути розумним; 
міняти шило на мило – безглуздий обмін; 
мотузяна душа – несміливий; 

на голові ходити – бешкетувати; 
наїстися маку – очманіти; 
накивати п’ятами – утекти; 
накрити мокрим рядном – докоряти, висварити; 
нема кебети – щось невміти; 
ні за цапову душу – задарма; 
обітована земля – мрія; 

пахне смаленим – небезпека; 
перейти рубікон – вирішальний крок; 
пороху не видумає – бути звичайним; 
по струні ходити – бути слухняним, покірним; 
прибитий на цвіту – розумово обмежений; 
притча во язицех – бути об’єктом для постійного пліткування, обговорення; 
прокрустове ложе – надумане мірило; 

розбити глек – посваритися; 
руки нагріти – наживитися; 
руки опустити – ставати байдужим, бездіяльним, здаватися; 

сізіфова праця – непотрібна виснажлива робота; 
сіль землі – щось найкраще, найвидатніше; 
сім футів під килем – побажання успіху; 
скорчити Лазаря – прикидатися нещасним; 
співати дифірамби – вихваляти когось; 
строїти коми́зу – вередувати; 
у свинячий голос – невчасно; 

хвацька душа – відчайдух; 
ходити під вусом – дорослішати; 
Хома невірячий – людина, яка сумнівається; 
хоч в око стрель – темно; 
хоч голки збирай – ясно; 
хоч греблю гати – багато; 
хоч конем грай (ґрасуй) – просторо; 
хоч мак сій – тихо; 
хоч у вухо вбгай – спокійно, тихо; 

як бобер у салі – дуже добре; 
як горох при дорозі – беззахисний; 
як із заячий хвіст – мало; 
як із рога достатку – багато; 
як кіт наплакав – мало; 
як мокре горить – повільно; 
як сніг на голову – несподівано; 
як у Бога за пазухою – спокійно, затишно; 
як у воду опущений – знітитися, засмутитися.