9 листопада - День української писемності та мови Мова – живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це – спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності та мови». За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства цим актом встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. Саме з цієї нагоди в нашому навчальному закладі було проведено інформаційну хвилинку в кожній групі. Також в ліцеї розпочався конкурс української мови імені Петра Яцика між учнями. Пізнання світу через національне слово надзвичайно важливе. Рідну мову слід оберігати як своє майбутнє, пам’ятаючи про першозначення її як безсмертя українського духу, її рятівну, очищаючу, цілющу, відроджуючу властивість. Античні мудреці казали: «Говори – і я тебе побачу». Якими побачить українців світ – залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та багато знаючими, хочемо належати людству. Хочемо бути в його розумі не мертвою, а сяючою клітиною, а для цього маємо засвітитися любов’ю до рідної мови. Заснування Дня української мови – це тільки проголошення благородної мети. Що ж до практичного її втілення, то абсолютно очевидно-зберігати й плекати рідну мову може тільки її носій. Тобто, ми – українці. З. С. Ковальчук